Мікропозики у МФО зараз дуже популярні. Дедалі більше українців беруть позики на 2-5 тис. грн., виплачуючи потім шалені відсотки. У той же час банки пропонують кредитні послуги під менший відсоток, але з ускладненням умов отримання позики. Тобто: у банку отримати кредит складніше, але вигідніше. Що ж краще?
Банк – це фінансово-кредитна організація, яка має ліцензію Нацбанку виконання певних фінансових операцій. Щоб отримати в банку кредит, необхідно заповнити безліч анкет, надати особисті дані для перевірки кредитної історії, контакти близьких і колег, і багато іншого. Це все необхідно для того, щоб переконатися в платоспроможності клієнта.
МФО – мікрофінансові організації, робота яких регламентується Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Це небанківські фінансові компанії, які не мають відношення до Нацбанку, та його ліцензії. Процедура отримання позики МФО простіше. Достатньо мати паспорт громадянина, ІПН та карту будь-якого банку України.
Якщо не сплачувати кредит, то банки, як і МФО, звертаються до послуг колекторських фірм. У законодавстві України поняття «колекторська компанія» не визначається, як її права та обов'язки. Але водночас є КВЕД (Класифікатор видів економічної діяльності), у якому прописано вид діяльності «Діяльність агентств зі збору платежів та кредитних бюро». До сплеску МФО кредитні організації наймали колекторів для стягнення боргу за комісійну винагороду. Зараз борг просто продається, найчастіше за меншу суму.
Способи роботи колекторів давно відомі. Основні це:
-
психологічний тиск, залякування, загрози позичальнику та його близьким;
-
погрози виїзду до позичальника додому, працювати;
-
дзвінки нібито від правоохоронних органів;
-
загрози притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 190 КК – шахрайство;
-
розсилання фальшивих рішень суду.
Мета колектора - натиснути на позичальника, або його близьких, залякати, і досягти свого - виплати боргу.
Як показує практика, звернення до поліції не має особливого успіху. Колектори діють дуже обережно, не залишаючи своїх даних. Номери телефонів змінюються дуже швидко, і зазвичай додзвонитися за номером неможливо.
Що ж робити, якщо долають колектори?
Одним із рішень може бути сіна номера телефону.
Якщо перший варіант не підходить – блокувати вхідні з невідомих номерів.
Також, ознайомившись із вартістю послуг кредитних адвокатів, можна звернутися до відповідної компанії.
Все вищеперелічене відноситься до беззаставних кредитів та мікропозичок. Що робити, якщо є іпотека, але немає можливості її виплачувати?
Іпотека - це вид заставного кредиту, де запорукою виступає нерухоме майно (квартира, будинок, ділянка землі). Тобто. кредит береться на купівлю житла, чи інші цели. Забезпеченням кредиту є нерухомість.
Просто виселити мешканців із квартири чи будинку банк не має права. Підставою для виселення є рішення суду. Поради юристів за кредитами різняться, але всі вони зводяться до того, що добровільно залишати житло не варто.
Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР «Виселення із займаного житлового приміщення допускається на підставах, встановлених законом. Виселення провадиться добровільно або в судовому порядку.» Мешканці можуть добровільно виселитися з житла, а можуть звільнити приміщення до встановленого іпотекодержателем терміну. Якщо мешканці відмовляються добровільно виселятися, то виселення проводиться у примусовому порядку. Примусове виселення ґрунтується на рішенні суду. Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР, особи, яких виселяють із іпотечного житла, мають право подати прохання на надання їм іншої житлової площі.
Варто пам'ятати, що будь-яке рішення місцевого суду можна оскаржити. Важливо розуміти, які права та повноваження має кредитор, а які його дії протизаконні.
